Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2014 року Справа № 925/748/14

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Бенедисюк І.М. (доповідач), Харченко В.М.

розглянув касаційну скаргу публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Черкасигаз", м. Черкаси (далі - ПАТ "Черкасигаз"),

на рішення господарського суду Черкаської області від 10.06.2014 та

постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.09.2014

зі справи № 925/748/14

за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ (далі - ПАТ "НАК "Нафтогаз України"),

до ПАТ "Черкасигаз"

про стягнення 203 733, 57 грн.

Судове засідання проведено за участю представників:

ПАТ "НАК "Нафтогаз України" - Бернацької О.В.,

ПАТ "Черкасигаз" - Кучеренка С.П.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом про стягнення з ПАТ "Черкасигаз" 0,40 грн. основного боргу, трьох процентів річних у сумі 33 955,53 грн. та пені у сумі 169 777,64 грн. у зв'язку з простроченням відповідачем оплати поставленого йому позивачем за договором від 25.04.2012 №61-Н природного газу (далі - Договір).

Рішенням господарського суду Черкаської області від 10.06.2014 (суддя Скиба Г.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.09.2014 (колегія суддів у складі: суддя Рудченко С.Г. -

головуючий, судді Агрикова О.В., Черногуз М.Г.), позов задоволено.

У касаційній скарзі ПАТ "Черкасигаз" просить Вищий господарський суд України рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів скасувати в частині задоволення вимог про стягнення трьох процентів річних і прийняти в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні даних вимог внаслідок порушення господарськими судами положення статті 549 Цивільного кодексу України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". На думку скаржника, апеляційний господарський суд, задовольнивши позов про стягнення пені та трьох процентів річних за прострочення визначеного Договором грошового зобов'язання, неправомірно двічі притягнув відповідача до юридичної відповідальності одного виду за одне й те ж саме порушення; розмір неустойки (у даному разі пені та трьох процентів річних) у будь-якому разі не повинен перевищувати розмір, визначений Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Сторони відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм процесуального та матеріального права, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

У прийнятті оскаржуваних судових рішень попередні судові інстанції виходили з таких фактичних даних:

- ПАТ "НАК "Нафтогаз України" протягом квітня-грудня 2012 року на виконання Договору поставило ПАТ "Черкасигаз" природний газ на загальну суму 93 898 110,30 грн., що підтверджується дослідженими у справі актами приймання передачі;

- відповідно до пункту 6.1 Договору покупець зобов'язаний оплатити поставлений йому газ протягом місяця поставки з урахуванням положення пункту 6.2 Договору;

- у пункті 6.2 Договору зазначено, що газ оплачується з поточного рахунку зі спеціальним режимом покупця на такий же рахунок продавця відповідно до вимог Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" згідно з визначеним постановою НКРЕ алгоритмом розподілу коштів та зараховується як оплата за газ у тому місяці, в якому надійшли кошти; остаточний розрахунок здійснюється до тридцятого числа місяця, наступного за місяцем поставки;

- пунктом 7.2 Договору за порушення строків оплати поставленого газу, визначених пунктами 6.1, 6.2 Договору, встановлено пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ України;

- ПАТ "Черкасигаз" розрахувалося за поставлений газ невчасно;

- станом на 10.06.2014 заборгованість складала 0, 40 грн.;

- у зв'язку з порушенням відповідачем визначених Договором строків оплати поставленого газу позивач просить стягнути пеню та три проценти річних.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити, зокрема, три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У частині третій статті 692 Цивільного кодексу України (спеціальної щодо договорів купівлі-продажу) зазначено, що в разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Місцевий та апеляційний господарські суди встановили, що відповідач допустив прострочення виконання грошового зобов'язання за Договором.

За таких обставин господарські суди, перевіривши поданий позивачем розрахунок пені та трьох процентів річних, задовольнили позов у справі.

При цьому попередні судові інстанції обґрунтовано виходили з того, що в розумінні наведених приписів статей 625, 692 ЦК України проценти є платою за весь час користування грошовими коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, а відповідно не є видом забезпечення виконання зобов'язання або штрафною санкцією, тому відсутні підстави вважати, що позивача двічі притягнуто до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Доводи касаційної скарги наведеного не спростовують.

Підстави для скасування оскаржуваних судових актів відсутні.

Керуючись статтями 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Черкаської області від 10.06.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.09.2014 зі справи № 925/748/14 залишити без змін, а касаційну скаргу публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Черкасигаз" - без задоволення.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Бенедисюк

Суддя В. Харченко